ПОРАДИ БАТЬКАМ ВІД ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА!!!
ПОРАДИ БАТЬКАМ ВІД ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА!!! Діти з мовленнєвими порушеннями мають функціональні або органічні порушення у стані центральної нервової системи. Вони часто скаржаться на головні болі, запаморочення. У багатьох дітей спостерігаються порушення рівноваги, координації рухів, не диференційованість рухів пальців та артикуляційних рухів. Під час навчання вони швидко виснажуються, втомлюються. Їм притаманні дратівливість, збудливість, емоційна нестійкість. У них спостерігається нестійкість уваги і пам’яті, низький рівень контролю за власною діяльністю, порушення пізнавальної діяльності, низька розумова працездатність;
часто виникають невротичні реакції на зауваження, низьку оцінку. Допомога таким дітям має бути комплексною і здійснюватися групою спеціалістів: невропатологом, логопедом, психологом, педагогом.
✏️Діти з мовленнєвими порушеннями. До групи мовленнєвих порушень належать: дислалія (порушення звуковимови); порушення голосу (дистонія та афонія);
ринолалія (порушення звуковимови і тембру голосу, пов’язане з вродженим дефектом будови артикуляційного апарату); дизартрія (порушення звуковимови та мелодико – інтонаційної сторони мовлення, зумовлені недостатністю іннервації м’язів артикуляційного апарату);
заїкання;
алалія (відсутність або недорозвиток мовлення у дітей, зумовлене органічним ураженням головного мозку);
афазія (повна або часткова втрата мовлення, спричинена органічним локальним ураженням головного мозку);
загальний недорозвиток мовлення; порушення письма (дисграфія) та читання (дислексія).
✏️ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ, які мають дітей з порушеннями мовлення Першою ознакою недорозвинення мови у дитини є уповільнений темп розвитку мовлення. Чим раніше батьки, лікар-педіатр, вихователь помітять у дитини симптоми недоліків мовлення, тим ефективнішою буде допомога. Слід пам’ятати: дитина, що має проблеми, як ніхто, потребує емоційної підтримки і кваліфікованої допомоги.
Тому:
- не вважайте свою дитину хворою, неповноцінною, гіршою за інших дітей-однолітків;
- не карайте її, не насміхайтесь з неї і не дозволяйте принижувати її;
- не порівнюйте її з іншими дітьми, які добре розмовляють, читають, пишуть;
- вселяйте в неї віру, надію, що все буде гаразд;
- намагайтеся якомога раніше помітити і зрозуміти проблеми своєї дитини;
- якомога частіше кажіть дитині, що ви її любите і зробите все, щоб цей недолік ліквідувати;
- висловлюйтесь чітко і грамотно;
- не падайте духом, якщо швидких змін ви не помітите;
- вірте в свої сили і сили своєї дитини.
- завжди розмовляйте з дитиною чіткою правильною мовою;
- не сваріть дитину за неправильно вимовлене слово;
- організовуйте чіткий режим дня та занять; - підтримуйте тісний зв’язок з логопедом, психологом, учителем;
- виконуйте всі інструкції, поради, які надає спеціаліст вашій дитині;
- використовуйте систему заохочень, підтримки і винагород;
- проводьте всією родиною якомога більше часу; - перетворюйте заняття в гру;
- заохочуйте дитину до спілкування з однолітками; - знайдіть шляхи і методи для допомоги своїй дитині.
